Судова практика: коли виникає співавторство на твір

Питання співавторства врегульоване як Цивільним кодексом України, так і спеціальним Законом України «Про авторське право і суміжні права». Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, чи мова йде про роздільне, чи про нероздільне співавторство.

Закон надає можливість співавторам самостійно на власний розсуд вирішувати питання щодо порядку, умов здійснення авторського права шляхом укладення відповідного договору. Обов’язкової письмової форми для такого роду договорів законом не встановлено. Тому справедливим буде робити припущення щодо можливості досягнення як усної домовленості між співавторами, так і укладення письмового договору (навіть із його нотаріальним посвідченням). У разі ж відсутності будь-яких домовленостей між співавторами авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.

Наприклад, за загальним правилом, право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам. Тим не менш, якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. Однак якщо мова йде про роздільне співавторство, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.

Згідно із нормами закону у разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

Зауважимо, що у сфері захисту прав співавтора як суб’єкта прав інтелектуальної власності вагомий сектор займає категорія позовів про визнання особи співавтором.

Так, Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року у Справі № 753/19860/14-ц про визнання співавторства на твір та наявності майнових прав на твір судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що спільною творчою працею позивача та особи, виключні майнові права якої у зв’язку із її смертю перейшли до відповідача (який, в свою чергу, не визнає позивача співавтором графічних зображень, у зв'язку з чим не врегульовано питання користування виключними правами на вищезазначені самостійні частини твору), були створені графічні зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії про трьох запорізьких козаків. Відтак, суд задовільнив позов та визнав позивача співавтором твору про трьох запорізьких козаків, а також визнав за останнім та відповідачем у рівних частинах майнові права співавторів на твір - опис та зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії про трьох запорізьких козаків.

Окрім цього, встановлення факту співавторства на твір може здійснюватись у порядку окремого провадження.

Так, Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року у Справі № 509/4876/14-ц про встановлення факту (в порядку окремого провадження) суд на підставі наявних у справі доказів визнав факт співавторства заявника, який працює над дисертацією для отримання ступеню кандидата медичних наук на тему «Діагностика, лікування та профілактика рецидивного эхінококоза печінки», у п’яти наукових статтях, які друкувалися у журналі "Клінічна хірургія" та виданнях "Актуальні проблеми сучасної медицини", "Проблеми військової охорони здоров'я".

Таким чином, здійснено короткий огляд окремого сегменту суб’єктного складу авторського права.

 

Христина Тарасенко, старший юрист

 

ПП «Юридичний Холдинг»


Наші друзі та партнери:

(с) 2011-2013 YurHolding.com
Cтворення сайту - WebDreamLab.com