Захист прав на винаходи (корисні моделі): проблемні аспекти

В умовах ринкової економіки актуальним є питання захисту прав на винаходи, корисні моделі, інші об’єкти патентних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 34 «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» будь-яке посягання на права власника патенту, що передбачені ст. 28 цього закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням прав патентовласника визнається будь-яке використання винаходу (корисної моделі), що здійснюється без його дозволу, крім випадків, прямо передбачених законом (йдеться про дії, які не визнаються порушенням прав патентовласника, передбачені ст. 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»: право попереднього користувача, використання без комерційної мети, з науковою метою, в порядку експерименту, за надзвичайних обставин тощо).

За патентно-правовою системою охорони захист прав інтелектуальної власності надається проти будь-якого несанкціонованого використання іншою особою винаходу, корисної моделі. Такі дії вважаються порушенням незалежно від того, чи був цей винахід (корисна модель) свідомо використаний іншою особою або ці об’єкти були створені іншою особою в результаті її власної творчої діяльності, але вже після публікації відомостей про видачу відповідного патенту про їх охорону. Тому, як зазначає ВГС України у п. 82, 83-1 Постанови Пленуму «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності», будь-яке несанкціоноване використання прав інтелектуальної власності на зазначені об’єкти іншими особами є встановленим фактом недоговірного порушення патентних прав, яке відповідно до закону не доводиться при розгляді справи. Водночас у вирішенні спорів про захист права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) судом лише за допомогою експертного дослідження можуть бути встановлені фактичні дані про:

– наявність новизни винаходу чи корисної моделі на дату подання заявки на видачу патенту або якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету (в порівнянні з протиставленим винаходом (корисною моделлю) або відомим технічним рішенням);

– наявність у винаходу винахідницького рівня, тобто чи не випливає він явно з рівня техніки (не є очевидним для фахівця);

– відповідність корисної моделі умові патентоздатності «промислова придатність»;

– наявність у формулі запатентованого винаходу (корисної моделі) усіх ознак, які були у поданій заявці.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» містить окремий розділ 7 «Захист прав». Однак цей розділ Закону включає в себе лише дві статті: «Порушення прав власника патенту» (ст. 34 Закону), «Способи захисту прав» (ст. 35 Закону). Аналогічний підхід передбачено і Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» (ст.ст. 26, 27 Закону), норми якого є ідентичними за змістом. Зокрема, ч. 2 ст. 34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» вказує на можливість власника патенту (або ліцензіата) вимагати припинення такого порушення і його право вимагати відшкодування заподіяних збитків. Ці способи захисту поряд з іншими, що передбачені ст. 16 ЦК України, належать до загальних способів захисту.

Стаття 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» хоча і має назву «Способи захисту прав», однак за змістом містить зовсім інші положення. У цій нормі йдеться про порядок захисту, а не про способи захисту. Захист прав на винахід (корисну модель) зазвичай здійснюється саме у судовому порядку. Суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації. Вказаний перелік спорів не є вичерпним. Можуть виникати і інші обставини, які зумовлюватимуть необхідність захисту прав патентовласника. Спори щодо захисту прав на винаходи (корисні моделі) вирішуються у позовному провадженні у порядку цивільного або господарського судочинства. В окремому провадженні ці справи розглядатися не можуть, оскільки завжди існує спір про право між позивачем та відповідачем. Навіть у спорі про встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) йдеться не про встановлення факту, що має юридичне значення, а про встановлення факту порушення майнових прав патентовласника на винахід (корисну модель). Ця обставина входить до предмету доказування позовних вимог власника патенту (іншої особи, якій належать майнові права) у справі про припинення такого незаконного використання винаходу (корисної моделі). Вид судочинства залежить від суб’єктного складу розгляду справи, зокрема, спори між суб’єктами господарювання вирішуються господарським судом.

Спори про встановлення авторства на винахід (корисну модель) можуть поєднуватися з вимогою про визнання патенту недійсним, оскільки видача патенту відбулася з порушенням прав позивача (автора винаходу, корисної моделі). Авторство на винахід засвідчується патентом. Тому особа, вказана у патенті як автор винаходу, не може звернутися до суду з позовною вимогою про встановлення її авторства.

Інколи виникають спори щодо виплати винагороди авторам винаходів (корисних моделей). Зазвичай в таких справах йдеться про винагороду за використання службових винаходів. Така винагорода присуджується за умови доведення факту її невиплати. Якщо роботодавець не сплатив щорічного збору за продовження дії патенту (у відповідності до вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»), суди констатують, що дія патенту припинена, і права, які з нього випливають, також припинилися. Відтак відмовляють винахідникам в задоволенні позову про стягнення винагороди з роботодавця. При цьому не має правового значення факт подальшого використання винаходу (корисної моделі) на виробництві відповідачем (роботодавцем) за патентом, на який припинив свою дію.

Попри законодавчу вказівку про можливість стягнення компенсації у спорах про захист прав на винахід (корисну модель), промисловий зразок, порядку та механізму її стягнення законом не передбачено. Відтак такий спосіб захисту як стягнення компенсації у патентних спорах не застосовується. Однак застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання винаходу (корисної моделі) могло би бути дієвим способом захисту. Цей спосіб захисту передбачений також і п. 5 ч. 2 ст. 432 ЦК України для захисту прав щодо всіх об’єктів інтелектуального права. Розмір стягнення повинен визначатися відповідно до спеціального закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення. На сьогодні таку компенсацію можна стягнути за порушення авторських або суміжних прав. Відповідно до  ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. В Законі України «Про охорону прав на сорти рослин» також є аналогічна норма щодо розміру компенсації (п. г). ч. 1 ст. 55). Для належного захисту прав власника патенту на винахід (корисну модель) доцільно запозичити такий спосіб захисту з унесенням відповідних змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Стягнення компенсації за порушення прав інтелектуальної власності є штрафною санкцією, яка застосовується незалежно від наявності (обґрунтованості) збитків. Розмір такої компенсації повинен бути визначений законом. Відповідної норми у Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» немає.

Одним із загальних способів захисту є відшкодування патентовласнику завданих збитків. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» на вимогу власника патенту порушення його прав повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Звертаємо увагу, що власник патенту може вимагати лише відшкодування збитків (реальні збитки і упущена вигода) і не може отримувати прибуток за рахунок порушника його прав.

Спеціальні способи захисту прав інтелектуальної власності, які передбачені ст. 432 ЦК України, також застосовуються щодо винаходу, корисної моделі, промислового зразка. До них належать: зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням прав патентовласника; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням прав власника патенту та знищення таких товарів; вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь та інші.

Ще одним способом захисту патентних прав є заборона відповідачу вчиняти певні дії. Такий спосіб захисту спрямований на припинення порушення прав. Поряд із забороною вчиняти дії, що порушують права на винаходи (корисні моделі), промислової зразки, захист прав інтелектуальної власності, може здійснюватися шляхом постановлення судового рішення про опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення. У разі визнанням патенту на винахід (корисну модель) чи промисловий зразок недійсними, суди постановляють рішення про зобов’язання Державної службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України відомості стосовно визнання недійсними відповідного патенту на винахід (корисну модель), промисловий зразок, здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». Зауважуємо, що публікація в засобах масової інформації про порушення прав інтелектуальної власності має превентивний характер. Вона вказує як на припинення порушення, так і на неправомірні дії порушника, що впливає на його ділову репутацію. Крім того, з такої публікації вбачається активність суб’єкта прав інтелектуальної власності щодо захисту порушених прав та готовність присікати порушення в майбутньому.

 

Щоб отримати детальнішу консультацію щодо захисту прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, звертайтесь http://yurholding.com/contacty.html

 

Леонід Тарасенко, адвокат

кандидат юридичних наук,

 

доцент кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка


Наші друзі та партнери:

(с) 2011-2013 YurHolding.com
Cтворення сайту - WebDreamLab.com