КОМП’ЮТЕРНА ПРОГРАМА ЯК ОБ’ЄКТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПРАВА

Законодавче визначення комп’ютерної програми є досить складним, містить багато технічних характеристик, які не зовсім зрозумілі як для пересічної особи, так і для суду, який розглядає спір. Однак дати нормативне визначення комп’ютерної програми без фахових знань у цій сфері неможливо, бо складно відобразити правовою термінологією певні технічні процеси. Комп’ютерна програма має свою візуалізацію, зокрема, це інтерфейс веб-сайту, мобільних додатків тощо. Комп’ютерна програма також є складовою частиною Інтернет-сайту як складного об’єкту інтелектуального права (поряд з інформаційною складовою, доменним ім’ям). Програмні засоби забезпечують його функціонування та можливість інформаційного наповнення веб-сайту.


Детальніше...

ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙН ЯК ОБ’ЄКТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У БУДІВНИЦТВІ

Необхідність правової охорони ландшафтного дизайну зумовлена новою ситуацією у сфері ландшафтного проектування міських та позаміських об’єктів. Враховуючи усю багатогранність творчих задумів, їх прийоми проектування такі об’єкти отримують і повинні надалі отримувати правову охорону. На відміну від об’єктів, що виготовляються промисловим способом, дизайнерські рішення щодо оформлення ландшафту найчастіше є унікальними, оскільки замовники таких об’єктів права інтелектуальної власності на перший план висувають власне індивідуальність, специфіку, унікальність проектів.


Детальніше...

ПРОБЛЕМИ ДОКАЗУВАННЯ АВТОРСТВА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Очевидним є факт того, що поява таких технічних можливостей стала підставою для розвитку суспільних відносин у мережі Інтернет та викликала необхідність правового регулювання відносин. Проте, ще досі як у світовій так і у вітчизняній практиці існує багато проблем у вирішенні таких правових питань, як наприклад встановлення факту (фіксація) правопорушення в Інтернеті, наприклад: розповсюдження екстремістських матеріалів, наклепи, шахрайства, поширення персональних даних та відомостей приватного життя осіб, порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, кіберсквотинг.


Детальніше...

ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ І ЄС У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Актуалізація уваги стосовно захисту прав інтелектуальної власності на міжнародній арені зумовила прийняття низки концептуальних актів Європейського Союзу, які є пріоритетними у визначенні державної політики світової та  регіональної інтеграції України. В силу своєї правової природи інтелектуальне право в системі права ЄС частково можна визначити як підгалузь цивільного права. На відміну від регулювання на національному рівні, у праві ЄС інтелектуальне право не має комплексного характеру, йому не притаманна уніфікація усіх його інститутів, в установчих договорах ЄС практично немає згадки про нього. Відтак, воно  залишається відносно новим предметом для нормотворення в рамках ЄС.


Детальніше...

ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНЕ НАЙМЕНУВАННЯ

Комерційне (фірмове) найменування охороняється без обов’язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака. Суб’єктом права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування може бути лише підприємницьке товариство або фізична особа – підприємець. Відтак лише ці суб’єкти можуть звертатися за захистом прав на комерційне найменування. Способами захисту права на комерційне (фірмове) найменування можуть бути: зобов’язання припинити використання тотожного найменування; відшкодування збитків, якщо їх завдано таким використанням; зобов’язання учасника юридичної особи або уповноваженого ним органу внести необхідні зміни до установчих документів.


Детальніше...

КОМП’ЮТЕРНА ПРОГРАМА: ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕЗУМПЦІЇ АВТОРСТВА

Судові спори у сфері інтелектуальної власності мають свою специфіку, обумовлену предметом позову, суб’єктним складом, предметом та засобами доказування, спеціальними способами захисту, які може застосувати суд тощо. Процесуальний обов’язок доказування для автора полягає в тому, що автор як позивач повинен довести належність йому авторського права та права на його захист. При вирішенні цієї категорії справ не слід забувати про законодавчу презумпцію авторства, яку суди повинні застосовувати, поки відповідач не доведе протилежного належними та допустимими доказами.


Детальніше...

ЗЛОВЖИВАННЯ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ УЧАСНИКАМИ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ

В умовах сучасного розвитку правового регулювання корпоративних відносин вирішення проблеми зловживання корпоративними правами, попри його теоретичне дослідження, не знайшло свого відображення у законодавчих нормах. Цивільний кодекс України передбачає лише загальну заборону зловживання особою своїми суб’єктивними правами. Так, частина 3 статті 13 ЦК України встановлює, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Зловживання корпоративним правом може мати як умисний (наприклад, свідоме нез’явлення на загальні збори учасника, що має більшість голосів з метою унеможливити прийняття конкретного рішення), так і недбалий характер (наприклад, нез’явлення на загальні збори в силу власного байдужого ставлення до діяльності товариства).


Детальніше...

ПІДСТАВИ ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКА З ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

25.02.2016 р. Вищий господарський суд України (далі – ВГС України) прийняв Постанову Пленуму № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин». У цій постанові Пленуму міститься багато позицій щодо вирішення різних аспектів корпоративних спорів. Деякі з них стосуються виключення учасника з господарського товариства. Чинне законодавство України (ЦК України, Закон України «Про господарські товариства») належним чином не врегульовує підстав та порядку виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю. У ЦК України взагалі такі норми відсутні (ч. 3 ст. 100 лише констатує можливість такого виключення). Закон України «Про господарські товариства» містить лише одну статтю, що врегульовує ці відносини (ст. 64). 


Детальніше...

КОРПОРАТИВНИЙ ДОГОВІР У МЕХАНІЗМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

У процесі функціонування корпоративних утворень доволі поширеною є практика різних усних домовленостей про порядок реалізації корпоративних прав та обов’язків членами корпорації. Проте такі домовленості через відсутність прямого законодавчого регулювання не досягали результативності у процесі корпоративного управління. Єдиною, дуже лаконічною, нормативною підставою їх укладення є норма ст. 29 Закону «Про акціонерні товариства», що має назву «Обов’язки акціонерів». Саме у цій статті встановлено, що статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на  акціонерів покладаються додаткові обов’язки, у тому числі обов’язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання.


Детальніше...

Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми інтелектуального права»

Представники Юридичного Холдингу старший юрист Христина Тарасенко та адвокат Леонід Тарасенко взяли активну участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми інтелектуального права», доповівши про ЛІЦЕНЗІЇ «CREATIVE COMMONS» та про ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗГЛЯДУ СПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ. Детальніше: 23.09.2016 р. на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми інтелектуального права». Організаторами конференції були Кафедра інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та Центр дослідження інтелектуального права.


Детальніше...


Наші друзі та партнери:

(с) 2011-2013 YurHolding.com
Cтворення сайту - WebDreamLab.com